Київський мотоциклетний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київський мотоциклетний завод
50°28′01″ пн. ш. 30°27′43″ сх. д. / 50.467000000027773865° пн. ш. 30.46200000002777841° сх. д. / 50.467000000027773865; 30.46200000002777841Координати: 50°28′01″ пн. ш. 30°27′43″ сх. д. / 50.467000000027773865° пн. ш. 30.46200000002777841° сх. д. / 50.467000000027773865; 30.46200000002777841
Типфабрика
Галузьавтомобільна промисловість
Засновано1945
Закриття (ліквідація)серпень 2012
Штаб-квартираКиїв
 Україна
Продукціямотоцикл
kmz.com.ua
Мапа
CMNS: Київський мотоциклетний завод у Вікісховищі
Емблема Київського мотоциклетного заводу часів СРСР
К1-Б «Кієвлянін»-перший мотоцикл виробництва КМЗ, 1946
Мотоцикл «Дніпро» МТ-11 (КМЗ-8.155) популярна модель виробництва київського мотоциклетного заводу, 1985

ВАТ «Київський мотоциклетний завод» — українське підприємство з виробництва мотоциклів важкого класу, засноване в Києві в 1945.

Історія

[ред. | ред. код]

Створений у вересні 1945 на базі колишнього бронетанкового ремонтного заводу № 8 на вул. Кагатній

З жовтня 1945 до кінця березня 1953 завод був підпорядкований Головному Управлінню мотоциклетної та велосипедної промисловості СРСР (Главмотовелопром).

Перша модель мотоцикла К-1Б «Кіевлянін», була виготовлена за документацією та на обладнанні вивезеного по репарації з Німеччини в листопаді 1946 року.[1] Це була копія німецького мотоцикла «Wanderer-1Sp» з двигуном «Sachs 98» об'ємом 98 куб. см. На початку виробництва двигуни для К1-Б отримували з Німеччини, але вже з 1947 року завод почав серійний випуск мотоциклів з двигуном власного виробництва.

Наприкінці 1946 на базі компонентів мотоцикла почали виготовляти трьохколісну мотоколяску для інвалідів К-1В та вантажний трьохколісний мотоцикл К1-Г.

В 1949 на завод прибули близько 100 фахівців з ліквідованого Горьківського мотоциклетного заводу, почалася підготовка до випуску військового важкого мотоцикла М-72 що вироблявся у Горькому[2].

Продукція заводу

[ред. | ред. код]

З 1956 на заводі розробили і почали випускати нову, більш вдосконалену модель мотоцикла К-750 з боковим причепом («люлькою»).

У 1955—1970 випуск мотоциклів становив 45-50 тис. штук на рік.

В 1968 розпочато випуск мотоцикла К-650, першої модель що отримала власну назву «Днєпр».[3]

З 1972 освоєно випуск моделі МТ-10 з новою коробкою передач та заднім ходом.

В 1977 розпочато виробництво мотоцикла «Днєпр» МТ 10-36, з 1984 року модель «Днепр-16». У 1991 на Київському мотозаводі була випущена перша партія одномісних мотоциклів з двигуном 650 см³.[4]

Експериментальні моделі техніки

[ред. | ред. код]

В 1959—1962 велися роботи по створенню розвізних мікровантажівок для магазинів та т.п. В 1959 р. був побудований перший зразок КМЗ-1 "Київ". Вантажівка мала 2-циліндровий опозитний двигун повітряного охолодження від мотоцикла К-750 (26 к.с.), який помістили під вантажною платформою , 4-ступінчасту коробку передач і привід на задні колеса.

В 1960 випущена серія автомобілів КМЗ-3 «Київ», у яких двигун від мотоцикла К-750 (26 к.с.) був розміщений класично спереду під коротким капотом. Кабіна — двомісна алюмінієва. Вантажна платформа — дерев'яна. Гальма і рульовий механізм були запозичені від легкового автомобіля ЗАЗ-965.

В 1961 випущений розвізний фургон КМЗ-4 «Київ», який відрізнявся від КМЗ-3 «Київ» тільки суцільнометалевим кузовом. Завершив серію мікровантажівок у 1962 р. фургон КМЗ-5 «Київ», що мав спрощену конструкцію і мінімальну вага (525 кг). Машина була зроблена з розрахунком на армію. Вся ця техніка вироблялась в незначній кількості і не була запущена в серійне виробництво.

Ескортна техніка

[ред. | ред. код]

У 1976 в Києві почалося виготовлення ескортних мотоциклів. У 1978 була виготовлена перша партія з 25 спеціальних ескортних мотоциклів МТ-14/9 для Кремля. Високі технічні характеристики задовольнили вимогливого замовника.

Мотоцикл було оснащено модернізованим двигуном потужністю 50 к.с., мав електростартер, який вирішував проблему запуску мотора при температурі до −40С. Спеціальні шини давали змогу навіть взимку по слизькій дорозі впевнено їхати на швидкості до 130 км/год . У 1989 році виготовлена остання партія цієї техніки.

Завод після 1991 року

[ред. | ред. код]

Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод» засновано згідно з рішенням Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 1720 від 26 грудня 1994 року згідно з Указом Президента України № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року.

ВАТ «Київський мотоциклетний завод» став єдиним в Україні підприємством з виробництва мотоциклів важкого класу. Завод мав механічно-складальне виробництво мототехніки з закінченим циклом, що мало всі стадії з виготовлення та збирання готової продукції, контролю за її якістю, транспортуванні на всіх етапах виробничого процесу, організацію та забезпечення обслуговування робочих місць і ділянок технічної підготовки виробництва.

Станом на початок 2016 року на заводі працював лише фірмовий магазин, обладнання було частково демонтовано.[5] На початку 2018 року на місці заводу залишились лише будівлі, все обладнання остаточно вивезено.[6][7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Советские мотоциклы» справочное руководство Машгиз 1954, C.Ю. Иваницкий, М. А. Позняков В. В. Рогожин
  2. Коротка історія КМЗ http://motozavod.narod.ru/rus/istoriya.htm [Архівовано 7 Січня 2017 у Wayback Machine.]
  3. Мотоцикл МТ-9 Днепр, инструкция по эксплуатации, Внешторгиздат, М. 1968
  4. Історія КМЗ http://www.kmz.com.ua/about. Архів оригіналу за 29 Квітня 2017. Процитовано 26 Березня 2017.
  5. Что осталось от Киевского мотозавода. Фото http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=35223 [Архівовано 29 Січня 2017 у Wayback Machine.]
  6. С киевского мотозавода в металлолом вывезли последние комплектующие: Авто новости от AUTO-Consulting - КМЗ. www.autoconsulting.com.ua. Архів оригіналу за 10 Лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  7. Стало известно, что будет на месте Киевского мотозавода. antikor.com.ua. Архів оригіналу за 9 Лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]